top of page

Більшевич, Микола Миколайович

26.11.1965

Тещі

Сл. і  муз.: Микола Більшевич

 

Нові туфлі, в кантах штані,

Джемпер новий від "Армані",

Жінка, я і діток двійко,

Блищимо, мов та копійка.

За сім сотень кілометрів

Їду із поліських нетрів,

Щоб провідати кохану,

Рідну тещу незрівнянну.

 

Приспів:

На ювілеї,

На Різдво та на Паску

Їду до тещі

На домашню ковбаску!

 

В анекдоти не вірю я злі,

Що, мов теща, це чорт на мітлі,

І не любить мене, як синочка,

А лиш пестить одну свою дочку.

Я не вірю в наклепи брудні,

Бо коли я в гостях лиш два дні,

То не відходять від мене й на крок

І кладуть мені кращий шматок.

 

Приспів.

 

Жінка в мене, - Ах!.. Та я знаю,

Що тещу свою я не проміняю

Ні на дві, - якщо, навіть, глухі,

А ні на три, - якщо, навіть, німі.

Бо любов у нас платонічна

І, щоб бути завжди лаконічним,

Я лишаюсь в гостях лиш два дні,

Щоб везло з Вами, мамо, мені!

 

На ювілеї,

На Різдво та на Паску

Їду до тещі

На свіжу,

Пальцем пхану ковбаску!

Я не люблю тебе

Микола Більшевич

 

Я не люблю тебе... О, ні!
Ти лиш сподобалась мені,
Як ясний день, як тепла ніч,
Як раритетна дивна річ.

Я не люблю тебе тому,
Що вже любив таку саму.
Я весь горів від почуттів,
Спасти кохання не зумів.

Я не люблю тебе, боюсь,
Що із тобою розійдусь
Й місто зітре твої сліди
І де ти є? Піди знайди.

Я не люблю тебе і знай,
Любить не буду, не чекай.
Бо що любов? В руках вогонь,
Згоріла й дим пішов з долонь.

А ти... А ти сподобалась мені
За слів тепло й мить почуттів,
Як йдеш, сидиш, як вино п'єш,
Ти серце тішиш, а не рвеш.

Коли говориш, як мовчиш,
Коли щось робиш, ти твориш.
Як кладеш голівку на плече,
Як слізки треш коли пече...

З тобою вік без каяття
Я проживу своє життя,
Бо не люблю тебе. О, ні!
Ти так сподобалась мені...

Перший сніг

Сл. і муз.: Микола Більшевич

Перший сніг це не надовго,

Перший сніг - ще не зима,

А від снігу траса п'яна,

З боку в бік мене хита.

 

Іще вчора була рівна,

А сьогодні мов змія,

Всі тверезі, вона п'яна

І кермо стискаю я.

 

А із неба промінь світла,

Зіроньки ада лагідні,

Знаю я, що це ти винна,

Лишила мені свої флюїди.

 

Раз на сон чомусь пробило,

Як без тебе - серцю край,

Я в снігу застряг на довго,

До вечері не чекай.

 

Альо!                                                      |

Не спи, без мене не засинай,          |

Мене, кохана, ти мене чекай,         |

В солодкий сон нікого не пускай. |

Мене, кохана, у тім сні чекай...      | (2)

bottom of page