Бірковий, Юрій Мирославович
27.03.1955
Білі голуби
Слова: Володимир Кравчук
Музика: Юрій Бірковий
Дерева-пензлі день-умілець
Вмокає в пригорщі зими
І голуби малює білі
Над розпростертими крильми.
Вони цвітуть, як візерунки,
На мрійнім аркуші небес,
У нехимерному малюнку
Любові цвіт і злу протест -
Білі голуби.
І ніжнокрилим голуб'ятком
В колисці донечка моя
Та в серці болем висне гадка,
Що може здибитись земля.
Не зникли стріли беззаконня
Над птаством нашої доби
Та з перших слів моєї доні
Розквітнуть білі голуби -
Білі голуби.
Повернення в листопад
Слова: Богдан Бастюк
Музика: Юрій Бірковий
Я не вертаюся назад,
Цей сум у мене не з похмілля,
Мені наснився листопад,
Мені наснився листопад
Під музику твого весілля.
Той листопад такий густий -
Між різьблених осінніх бростей
Ряди столів і я, і ти,
Ряди столів і я, і ти,
І люди за столами - гості.
Ти пам'ятаєш: це не сни -
Словам своїм я знаю мірку -
Тобі вчувалось як вони,
Тобі вчувалось як вони
До нас кричали дружно "гірко!"
Ти засмутилася - не варт.
Барвисту, сонячнопромінну
Нам знов дарує листопад,
Нам знов дарує листопад
Не нашу музику весільну.
Сон
Слова: Петро Сорока
Музика: Юрій Бірковий
Під вікном ходить сон
І зоря-блудниця,
Падолист-вітрогон
Танцювати вчиться,
Десь пісні вдалині
Легіт колихає,
А тебе осяйне щастя
Обминає...
Приспів:
Чом ніхто під вікном
В тебе не сумує -
Тільки сон, наче гном,
Ходить-бродить всує?..
Тільки сон, тільки сум
Та зів'ялі квіти,
А тобі молодій хочеться
Любити,
А тобі молодій хочеться
Співати,
Чом ніхто з легінів
Не покличе з хати?..
Приспів.
Романс про закоханих
Слова: Петро Сорока
Музика: Юрій Бірковий
Так легко співати
Про губи твої і руки.
Так важко співати
І скільки у слові муки...
Приспів:
Так солодко пити
Очей твою тиху замрію.
Так важко любити,
Та легко любити не вмію...
Нам добре з тобою
Іти по землі і кохати,
Але наше щастя безжурним
Не можна назвати...
Приспів.
Ти - біль мій і втіха,
Безсоння моє і страждання,
Та іншого, мабуть,
На світі немає кохання...
Приспів.
Так давно без тебе
Слова: В. Кравчук
Музика: Юрій Бірковий
Підкотилась осінь яблуком рум'яним,
Знов зі мною тужить одинокий птах.
Так давно без тебе, горлице кохана, |
Де ж ти заблукала у чужих краях? | (2)
Глянь, донька доросла, син - юнак змужнілий,
На подвір'ї мальви ще не одцвіли.
Тільки в мене скроні більше побіліли |
І струмочки зморшок глибше пролягли. | (2)
Не до дна ще, знаю, випита розлука,
Стосиком чекання зболені листи.
Вірю, в шибку стиха крильцем хтось постука, |
Стрепенеться серце, змовкну в слові "ти..." | (3)
Ти...
Чекає мати
Слова: Ганна Черінь
Музика: Юрій Бірковий
З відкритої печі ще жевріє жар...
На вишитий хмелем рушник
Поставила мати кутю і узвар, -
Грушевий узвар запашний.
Приспів:
Невже на Свят-вечір ізнов не прийде
Єдиний улюблений син?.. -
І тулить сорочечку знов до грудей,
Яку він маленьким носив.
Вслухається мати, не їсть і не спить,
У плач заметілі тужний:
Чи клямка де брязне, чи сніг не рипить,
Чи син не іде з чужини...
Приспів.
Одставила в мисці для сина куті,
А серце штовхнуло - іди.
Пішла виглядати, стоїть на путі,
А сніг замітає сліди...
Приспів.
Пісня для галичанки
Слова: Богдан Бастюк
Музика: Юрій Бірковий
Мамо-галичанко,
Жінко, дівче, сестро,
Змалку й до останку
Люба моя весно!
Добра моя радо, |
Втішна моя вісте, |
Тиха моя правдо, |
Ніжна моя пісне! | (2)
У собі ховають
Теплі твої руки
Радощі гіркаві
І солодкі муки.
Сестро днів веселих |
І сумних так само, |
Берегине-ладо, |
Діток моїх мамо. | (2)
Хай тебе цілує
Голосочок скрипки,
Геть нехай бокує
Слово зле і прикре.
Хай тобі, дитинно, |
Доля усміхнеться, |
Хай до тебе днина |
Щастям озоветься! | (2)
Мамо-галичанко,
Жінко, дівче, сестро,
Змалку й до останку
Люба моя весно!
Добра моя радо, |
Втішна моя вісте, |
Тиха моя правдо, |
Ніжна моя пісне! | (2)
Ніжна моя пісне...
Гойдалка дитинства
Слова: Володимир Кравчук
Музика: Юрій Бірковий
За моїм дитинством гойдалка сумує
В бабиному літі сива і хитка...
Там щей досі в парі сміх і плач ночує,
Сторожко тепліє батькова рука,
Сторожко тепліє батькова рука...
Приспів:
Відгойдались весни, а з літами - діти,
Спогади вмостились жовті, як листки.
У саду пустує безборонно вітер,
Боязко під ноги дріботять грушки.
У саду пустує безборонно вітер,
Боязко під ноги дріботять грушки.
Дотиком скрипучим розтривожить душу
І питально гляне витертим сучком.
Я сюди на сповідь повертатись мушу
Стежкою, де квіти поміж полином,
Стежкою, де квіти поміж полином...
Приспів.