Високий Замок сподівань

Слова: Богдан Чепурко

Торкнувся серця перший промінь дня,

Засіяв душу тихими словами...

Люблю тебе, як першу пісню мами,

Усміхнена Зоряночко моя!

Під небесами зоряних світань

Без вороття пройдуть літа вишневі.

Залишиться любов і древнє місто Лева,

Високе місто наших сподівань. (2)

Із дерева пелюстка золота

Летить у вирій і не повертає.

Одна судьба сьогодні поєднає

Твоє й моє закохані життя.

Явись мені в оцю єдину мить!

Любов усіх століть навічно з нами.

Я поведу тебе у наш Високий Замок –

Твою зорю над містом запалить! (3)

День міста Лева

Слова: Микола Пшеничний

Em Am

Я прив'язаний, Львове, до тебе, неначе трамвай,

H7 Em ...

у який добровільно запряжені леви з сумними очима.

Тільки рейками рук ти мене не тримай, не тримай;

краще ти в моїх споминах, Львове, подовше затримайсь.

Приспів:

Dm E Am ...

Пройде триста віків, поміняються триста плакатів,

триста левів помре, та залишиться хоч би один;

і цей Замок Високий як стояв, так і буде стояти,

і Франко як ходив, так по Львову і буде ходить.

Ще не раз посміхнеться заплакана юна трава,

коли буде асфальт піднімати своїми плечима.

Я закоханий в коней, та сам я неначе трамвай,

у який добровільно запряжені леви з сумними очима.

Приспів.