Герцик Юрій
Маленький хрест у полі...
сл. і муз: Юрій Герцик
Am E Am D E Am
Маленький хрест у полі чорніє на снігу.
C G C Dm E Am
Маленький хрест у полі чорніє на снігу.
Dm G C Am Dm G C Am
Ім'я дощі вже змили, не видно і могили.
Dm E Am Dm E Am
Забули всі поволі за вірного слугу.
І не спитають люди, хто в бою тут поляг. | (2) Хто згадує одного, коли могил так много,
І хрестики повсюди, по горах і долах.
Ти поклонись покірно йому, бо він страждав. | (2)
Чи свій, чи ворог лютий — все ж вояк той забутий,
Служив своїм так вірно, що голову поклав.
Маленький хрест у полі...
В дарунок кожному із нас...
сл. і муз. Юрій Герцик
В дарунок кожному з нас
Дається чудовий час.
Приходять до нас навесні
Дні ясні, дні ясні.
Музика все гучніше звучить
Сьогодні танець для них,
Хто отримав цей дивний дар
Та відніс його на базар.
Там в танці кружля глупота
І сестриця її глухота,
Глупота й глухота,
Їхня музика - це ха-ха-ха.
Катові щось дико подала
Їм в кайф гидке ха-ха-ха.
Залишає байдужість свій слід
В очах лід, тільки лід.
Тій забаві немає кінця
Повні фужери до вінця
Але на самісінькім дні
Хмурі дні, хмурі дні.
Сивіє юна весна,
Білий сніг її обсипа,
На травах білий сніг
В вухах сміх, дикий сміх.
Треться об щоку сльоза
Моляться німо уста
Верніться хоч у сні
Дні ясні, дні ясні.
Вечір і раді свічі
Сл. Муз. Ігор Особік
Вик.Юрій Герцик
Вечір і раді свічі, наші свічі з тобою,
Очі такі знайомі аж до болю...
Танець старий закрутить нас з тобою,
Разом сьогодні будем я і ти!
Приспів: Знаєш? Знаю!
А було, пам'ятаєш?
Скільки років і скільки сліз сплило!
Було, було,
А серце пам'ятає все до краплі,
Хоч стільки літ сплило...
Пам'ять поверне нас з тобою в наше літо,
Там, де кохання наше заблудило.
Міцно тримає нас в обіймах літо,
Губи шепочуть ніжно: "Я люблю!..",
Приспів. (2)
Пробач, якщо зумієш, за образу
сл. і муз. Юрій Герцик
Пробач, якщо зумієш, за образу
За ті слова, що ранять наче ніж.
За підле і слизьке моє лукавство
І за твоє кохання, що міцніш.
Стискає серце розум у лещата
І вже заполонило всьо єство.
А я холодним поглядом як в ката
Плюндрую й нищу в пагонах його.
Так я черствий, неначе в грудях камінь
Немов не кров по жилах вже тече.
Холодний розум надімною править
Й наосліп по життю у даль веде.
Я сам себе кляну за малодухість,
Що серця пут колишніх не зірву.
І як сліпець блукаю на розпутті.
Шукаю щастя, та чи я знайду?
Коли-небудь згадаю всіх кого я зрадив
Я на своїм життєвім цім шляху.
Заплачу гірко над собою й вами,
Та більше не почую я: "Люблю!"
Тихо, там чути лет качок
сл. і муз. Юрій Герцик
Тихо, там чути лет качок,
Як плач, як сон в тривозі.
Несе з туги та відчаю
В мочарах при дорозі.
Гримить на небесах огень
То певно рання весна,
А може, може судний день
І кара то небесна.
Шукають бузьки рідних гнізд
Зляку під хмари звились
Дивись, світла про душі звість
Понад степом розлились.
Ой дикі гуси ви ж куди
Зібрались у громади.
Чи захотілось вам води,
Спочинку на леваді.
Вертайте, ви, до рідних нив
Жаль трудів і вохоти.
Там кров і пекло дивних див,
А по леваді дроти.
Мій смутку - вечірній гість
сл. і муз. Юрій Герцик
Мій смутку, вечірній гість,
Очищення з дороги
Прийми в дар хліб у світлі свіч
І сіль - мої тривоги.
Думка - опора слів,
На тебе вся надія,
Слова розтануть, наче дим
Ти лишишся й зігрієш.
Мріє, міраж без краю,
В тебе ввійду і заблукаю,
Але іду лише туди,
Де думкою сягаю.
Воле - мрій поцілунок,
Чи там тебе шукаю?
Коли зайду, то засміюсь,
А може й заспіваю.
Мій час - без тебе я ніщо,
У тобі я минаю.
Ти - моя доля, хоч до болю
Хвилинами важкий буваєш.