№ 22

"... достатньо любити, слухати і обіймати". 
Ян Твардовський. "Невидюща дівчинка"

Шкіряні зорі протирають ганчіркою, 
змоченою у теплому розчині світла.
Не переймаються тим, 
чи добре ганчірку віджали,
чи сліди залишає вологі, 
тим, що в кінці місяці лічильник покаже.
Все одно сплачувати буде потрібно пізніше,
або не потрібно буде взагалі.

Шкіряні зорі, вочевидь, мають купляти шкіряне взуття,
носити його лише один сезон або півжиття.
Але їм нема коли вештатись по землі.
Краще висіти униз головою та ще й босоніж
і співати - неодмінно французькою! -
скажімо, "Noblesse oblige" 
і кожного разу інший обирати мотив...

Від зоряної Франції до зоряноі Польщі 
можна дістатися літаком, 
шукати лоукости, тримати монетки за язиком.
А можна автобусом, потягом зі швидкістю темряви, 
міжпланетним протягом, 
де в салоні лише натуральна шкіра.

А якщо мене спитають, до чого тут шкіра,
відповім, що завжди так буває, 
коли наближається грудень, 
тобто десятий з точки зору римлЯн
і знову необхідно думати про взуття,
і знову необхідно думати про життя.
І довічним почесним ректором 
Всесвітнього Університету Самотності 
проголошується отець Ян.

Він би міг лише читати проповіді 
й слухати оплесків плескіт.
Але він знову бере до рук ганчірку,
не боячись найпростішої, найнепомітнішої, 
найважливішої роботи, не думаючи про своє звання.
Треба встигнути до Різдва.
Хоча інші дні теж варті того, щоб ми всотували знання,
як та ганчірка, яку можна і не віджимати.
Достатньо слухати, співчувати і обіймати.

17.11.2017