top of page

Компаніченко Тарас Вікторович

14. 11. 1969

kompanichenko6.jpg
kompanichenko5.jpg

Як упав же він з коня

 

сл. Павло Тичина  муз Тарас Компаніченко

 

Як упав же він з коня

Та й на білий сніг:

Слава! Слава! — покотилось

Та й лягло до ніг.

 

Ще як руку притулив

К серцю к своєму,

Рад би ще він раз побачить

Отаку зиму.

 

Гей, рубали ворогів

Та по всіх фронтах!

З криком сів на груди ворон,

Чорний ворон-птах.

 

Вдарив революціонер —

Захитався світ!

Як вмирав у чистім полі —

Слав усім привіт.

kompanichenko2.jpg
bottom of page