Друзі

Слова: Іван Козаченко

Музика: Олесь Коляда

​

Дороги бистрої стріла,

Неначе ниточка згорає.

Вона не раз мене вела

На край землі і поза краєм.

І щоб не трапилось біди

Поміж реалій та ілюзій,

Мене сьогодні і завжди

Зустрінуть і проводять друзі.

 

В зеленім золоті поля,

У вечоровій теплій тузі,

Я чую вас ізвіддаля,

Мої далекі добрі друзі.

На цій землі тонкій, мов лист,

Що можна подихом пробити

Ви маєте священний хист -

Чекати, вірити, любити.

​

Що можу я зробить для вас,

Про що для вас молити Бога?

Нехай невладним буде час

І світла стелиться дорога.

Хай щастя буде повен дім,

Здоров'я і добра комори,

Нехай у серці молодім

Ніколи не гостює горе.

​

​

Лебедина вірність

Слова: Іван Козаченко

Музика: Олесь Коляда

​

Пам'ятаєш, мила, як зустрілись ми.

Я блукав світами на однім крилі.

І спинився якось перед воротьми,

При воротах того дому у однім селі.

 

Приспів:

Лебеді над хатою в небі б'ють крильми.

Пригадай кохана, як зустрілись ми.

Мчать літа на крилах.

Рік мина як день.

Лебедина вірність є поміж людей.

​

Мандрівний художник, мій незнаний брат,

На твоїх воротях пару лебедят

Змалював, бо рідні так заповіли,

Щоби діти і онуки вірними були.

 

Приспів.

 

І весну, і літо ми пройшли удвох.

Підростають діти. Бережи їх Бог.

З батьківського дому вирушать у світ.

Змахом крил їх в путь проводять лебеді з воріт.

 

Приспів.

 

Лебедів на вікнах випише зима,

Але у любові старості нема.

Пригорнусь до тебе, як у юні дні.

Лебединий колір є у сивині.

 

Приспів.

​

Мама

Слова: Іван Козаченко

Музика: Іван Козаченко

Кажуть, що у матері серце золоте,

Що сліпа любов до грішних нас з тобою.

Серце мами, наче всесвіт у вогні цвіте,

Серце перелите від добра і болю.

 

Приспів:

Мамо, де ти?.. Хоч би де була,

Хоч би де душа твоя за нас молилась,

Пресвята сльоза, що за нас пролилась.

Ми в твоїх руках, наче крихітки скла...

 

Де ти, мамо? Озовися!

Намалюй зимою квіти.

Від зерна твого узвисся

Нам повік не споловіти.

Встала мама рано сонце розбудить

І приспати лихо, доки ми ще спали.

З-під її повік ангел нас глядить,

Спопеляє зло цей любові спалах.

 

Приспів.

 

Добротою сповивала нас пресвята сльоза,

Що за нас пролилась...

Хоч би де душа твоя за нас молилась,

Парості добра не поглине час.

Моя мамо, неокрая, як любов, моя провина.

Невмируща не вмирає світла світу половина...

​

​