top of page

Морозов Виктор Евгеньевич

15 червня 1950

Човен

Слова: Андрій Панчишин

Музика: Віктор Морозов

 

Якби на Полтві була маринарка,

Якби в ній пливав золотий човен,

А веслувала молода батярка -

Там би втопив сі батяр не їден.

 

Не пожалів би'м злотого на білєт,

Не пожалів би'м другого на біс,

Я би тримав її за ніжний філєт

І аж до ранку з човника не зліз.

 

Пливе човен...

 

Пливе човен під оперним театром,

В далекий світ несе його вода,

До Гонолюлю або на Суматру

Греби, греби, кобіто молода.

 

Душа батярска рве сі на свободу,

Душа батярска прагне на човен,

Та під землею несе Полтва воду

І в ній нема нічого крім гівен.

 

Пливе човен...

Холєра

Слова: Андрій Панчишин

Музика: Віктор Морозов

З'їм два яйка на сніданє і кавалок хліба,

Пом'яну Петра і Павла, Бориса і Гліба.

Вберу білу маринарку, взую си лякерки,

Тай піду сі ранткувати до мої холєрки.

 

Приспів:

Холєра ясна!

Яка ж ти прекрасна,

Така слодзютка,

Холєрна розвудка!

 

А моя холєра, така вона файку кури,

Чорні брови, біла шия, червоні пазури.

По дорози я ї куплю парасоль з брезента,

Бо холєра не пускає в хату без презента.

У холєри на макітрі жовті папільоти,

Вона має три стражаки, чотири пільоти,

Мусиш мати добрі гроші і терпінє мати,

До холєри сі за тиждень треба записати.

А холєра по покоях ходи на ґоляса,

В неї мушка на півдупку, коса до пояса,

До холєри сі притулиш, а вона не проти,

Чи ти батяр, чи ти фраїр – то її робота.

І гарує та холєра по сім день на тижні,

Жеби мали в своїм жицю троха щістя ближні,

До холєри йдут русини, німци і поляки,

Як холєра нас не возьме – то не трафлят шляки.

 

Приспів.

 

Така блядзютка,

Холєрна розвудка!

Файка

Слова: Андрій Панчишин

Музика: Віктор Морозов

 

Куплю в жида файку

А в ляха титоню

Закури си мила

Я ті не бороню

 

Потягни си моцно

Пусти кулко диму

Як перезимуєм

Тую довгу зиму?

 

Але я не фраєр

Зимувати вмію

Як морози вдарат

Файкою си грію

 

А як не загріє

Ликну си кєлішка

А як не поможе

То піду до ліжка

 

Гріє мене файка

Як сиджу на ґанку

А кобіта файна

З вечора до ранку

 

Як весна настане

Виросне травичка

Не кури кохана

То недобра звичка

Абрам

Слова: Андрій Панчишин

Музика: Віктор Морозов

 

На пляцу Пруса жив Абрам

він сало їв і пив сто грам

в Абрама був порядний пес

погнав за сучкою і щез...

 

Абрам

Абрам

па-ра-ба-рам

 

минуло літо і зима

Абрама з нами вже нема

поїхав він в далекий край

йому сказали шо там рай

 

Землі на самому краю

жиє Абрам в своїм раю

і знов на дроті Тель-Авів:

ну як там наше місто Львів?

 

Абрам

Абрам

па-ра-ба-рам

 

над пляцом Пруса сім сорок

танцюют чемно "сім-сорок"

ти сам обрав собі маршрут

але тебе бракує тут

 

який дивний той білий світ

ти нинька гість

а був сусід

кошерне сало і сто грам

для тебе завше є

 

Абрам

Абрам

па-ра-ба-рам

Баскервільський пес

Слова: Андрій Панчишин

Музика: Віктор Морозов

 

Який скандал! Який ексцес!

У Баскервілі пес воскрес!

Такий великий, як теля,

Під ним згинається земля.

 

Не встигне ще сказати "гав",

Вже хтось істерику дістав,

І заховався на стриху,

І дуба врізав зі страху.

 

Пес, Баскервільський пес,

Оh, yes!

 

Газети в крик, загальний стрес,

Щодня когось мордує пес.

Всі зрозуміли, це не жарт,

Провадить слідство Скотленд Ярд.

 

Серед боліт, серед лісів

Арештували сорок псів,

Даремно ллється псяча кров,

Бо лютий звір з'явився знов.

 

Пес, Баскервільський пес,

Оh, yes!

 

Приїхав містер з Бейкер стріт,

Годину нюхав теплий слід,

Годину розгрібав пісок,

Знайшов тоненький волосок.

 

Сказав - боятися не слід,

Тут був не пес, а чорний кіт,

Оh, very well, яка краса,

Не було в Баскервілі пса.

 

Пес, Баскервільський пес,

Няв!

Балада про останній бублик

Слова: Андрій Панчишин

Музика: Віктор Морозов

За панської Польщі у нашому місті

Жили два розбійники-рецидивісти,

Щоночи прохожих вони грабували,

Пролили невинної крови чимало.

 

А здобич торбами носили в хатину

І там си ділили на дві половини,

Лапала їх поліція по всій землі Галіції

Та були підлі злодії хитріші від поліції.

 

Та-рі-рі, ойра, та-рі-рі, ойра,

Та-рі-рі, ойра, та-рі-рі, ойра-ра.

 

Одної осінньої темної ночи

Потрапив грабіжникам пекар на очи,

Негідники ззаду підступно напали

І бубликів в'язку безправно забрали.

 

У лігві своєму сховались бандити

І бублики порівну стали ділити,

Тому що існувала в них своя злодійська етика,

Поки не погубила їх звичайна арихметика.

 

Та-рі-рі, ойра, та-рі-рі, ойра,

Та-рі-рі, ойра, та-рі-рі, айн, цвай, драй.

 

Холєра ясна... Шляк би його трафив...

 

Зачали ділити вони справедливо -

Раз бублик направо, раз бублик наліво,

І були би вже поділилися гарно

Та була тих бубликів кількість непарна.

 

І перший ділився, і другий старався,

А бублик оден все їдно зіставався.

Покинули ділитися, за бублик посварилися,

Спочатку визивалися, а потім і побилися.

 

В одного в серцю ніж кривий,

В другого череп в тріщинах,

Не стало двох грабіжників,

А стало два небіжчики.

 

А все могло скінчитися

Без ґвалту і без паніки,

Якби з єдного бублика

Зробили два рогалики.

 

Отож бо, любі діточки,

Як не будете вчитися,

То може біографія

Трагічно закінчитися.

 

Та-рі-рі, ойра, та-рі-рі, ойра,

Та-рі-рі, ойра, Маруська, ай, цвай, драй!

Батярска коляда

Слова: Андрій Панчишин

Музика: Віктор Морозов

 

Над Високим Замком зірка, як жарівка,

Зірка кольорова

Світи ся,

Знає каждий батяр, Божий син ві Львові,

Божий син ві Львові

Родися.

 

Три батяри йдут

І дари несут,

Кого стрічают - оповідают:

Став сі ві Львови Божий цуд,

Не у вертепі,

Не в яскині,

Бог сі раждає

В Україні!

 

Батяр до макітри суне макогона,

Макогона суне

І тре мак.

Начувай сі, враже, як дитятко скаже,

Як Ісусик скаже -

Буде так!

 

Ту не фатерлянд

І не Росія,

Тилько ві Львові на Личакові

Міг сі родити Месія,

Не у вертепі,

Не в яскині,

Бог сі раждає

В Україні!

 

Над Високим Замком янголи літают,

На землі і в небі

Торжество,

А на Личакови батяри гуляют,

Коляди співают -

Рождество!

 

Бог ся раждає!

Славіте!

Його ві Львові знайдете!

Хата скраю

(У вир життя бездумно не стрибає...)

 

Слова: Андрій Панчишин

Музика: Віктор Морозов

 

У вир життя бездумно не стрибай,

Це небезпечно, там, либонь, глибоко.

Ти з берега усе спостерігай краєм ока.

Нехай будують інші майбуття,

А дехто за минулим чує скруху,

А ти послухай, як гуде життя краєм вуха.

 

Приспів:

Хата скраю, хата збоку

Невелика, невисока.

Хай собі минають роки,

На моїм подвір'ї спокій.

 

Ніколи від інфаркту не помреш,

Не постраждаєш в лицарському герці,

Якщо всі почуття переживеш краєм серця.

Не прагни урядових нагород

І слави не шукай у ратнім полі,

Повзи собі вперед без перешкод краєм долі.

 

Приспів.

 

Спокій... Спокій... Спокій...

54728644_2248665468729462_85855041571405

 Віктор Морозов, Остап Федоришин, Юрій Винничук, Василь Жданкін, Андрій Панчишин, Юрій Саєнко та Тарас Петриненко  (фото з арх. Андрія Панчишина)

"Надо встать и выйти". Слова Москальца, выполняет Морозов. Вживую, 2011 год

bottom of page