Це – моя земля 

Віра Шурман

​

Там, де гори, й ліси, й синь небес розляглася без краю,
Де тумани густі котять хвилі, неначе моря,
Сходить Батько Даждьбог й долю дітям зерном засіває …
Колоситься добром і любов’ю зоріє Земля!

​

Приспів:

Це – Вітчизна моя, це – кохана моя Україна.
Це – земля моїх предків, улюблених доньок, синів.
Дивна музика слів веселково у небо хай лине,
Зріють зерна в колоссі для весільних короваїв!

​

Там, де сонце – серця й мозолясті невтомнії руки;
Там, де крила просторі простягає до неба душа;
Там, де радісна пісня-молитва втамовує муки;
Там, де зерна любови, там – моя Батьківщина-земля!

​

Приспів.

​