Ворох, Олександр Анатолійович
14 квітня 1983
Київські моржі
Сл. і муз. Олександр Ворох
В цьому житті все на межі,
У заметіль линуть моржі,
Палі в руках кригу здійма,
Стала ріка, вкрила зима.
Їду в метро, тут не втечеш,
Так на Дніпро народ тече,
Дівчина та, в очах тепло,
Ой, що було! Ой, що було!
Приспів:
В небі любов хмари несуть,
В тінь поляга Києва суть.
Хочеш авто? Сядь за кермо.
Хочеш любов? Скинь все ярмо!
Хочеш життя?
З страху роби до кінця,
Мір не питай, вір і тернай,
Тільки один ти знаєш.
Серед стежин моя - ота.
Серед лежин парка вода,
Дівчина та, в очах тепло,
Ой, що було! Ой, що було!
Приспів.
В небі любов хмари несуть...
В небі любов хмари несуть...
Сонечко
Олександр Ворох
Сонечко
З-понад річки піднялося,
Донечко, очки розтули,
Як тобі вночі спалося?
Сон прийшов до мене, тату,
Казку він несе.
Хай не вмію розмовляти - |
Бачила я все. | (2)
Дарував ти ніжні квіти
Мамочці моїй,
Знаю, що приходять діти
З квіточкових мрій.
Донечко, вже наповнилась
Травичка, поспіша Дніпро,
Ми червоні черевички
Застібнем і побіжимо
У весняний край.
Все, що бачиш, чистим серцем
Відкривай!
Ще про всі не знаю штучки,
Таточку, молю,
Ти візьми мене на ручки,
Бо я вже не сплю...
Мелодія небесних Ґрат
Олександр Ворох - вірші, музика
Коли настала ніченька темна,
В небо злетів окрилений Ікар,
Вгорі світився один таємний
Досі незайманий ліхтар,
І не знаходить на волі місця,
Крильми махає і жбурля в блакить,
Як не до сонця, то хоч до місяця
Я долечу, настане мить.
Турецьким гербом, шматочком сиру
Виходить місяць у нічний наряд,
Надворі серпень, а я не вірю
Мелодії небесних Ґрат...
Що ж ти, Ікаре, батька не слухав,
Воскових крил така низька межа,
Я тільки слухав, як серце стука
І виривалася душа.
Над видноколом небесна скрипка
Грає, мов сонце тягне до води,
Яка вже доля у мене сипка,
Зоре, мене не підведи
Турецьким гербом, шматочком сиру
Виходить місяць у нічний наряд,
Надворі серпень, а я не вірю
Мелодії небесних Ґрат...
2004
Галина, Олександр Ворох, донька Марія
Нічка ставом пливе
Слова: Валерій Марченко
Музика: Валерій Марченко
Виконує: Олександр Ворох
Нічка ставом пливе
Над водичкою,
Знепритомнів човен
Під вербичкою,
Соловейко співа
Незасмучений.
Чи забуде козак,
Що розлучений?..
Чи забуде її
Коси золоті?
Чи загубить свої
Літа молоді?..
Ой, не плач, не ховай |
Долі змолоду, |
Де згубив - не шукай |
Щастя й золота. | (2)
За зорею підеш,
Не вертатимеш,
Де згубив - не знайдеш
Й марно ждатимеш.
Солов'їні пісні, |
Ніченька ясна. |
Під вербою в човні |
Козак засина... | (2)