Якубовський Ігор Петрович
15 квітня 1962
Біля вікна акація цвіла
Музика: Ігор Якубовський
Біля вікна акація цвіла,
Її збудила в травні зірка рання,
А ти в цю ніч в білому прийшла
І принесла це неземне кохання.
Нас поєднав акацієвий цвіт,
Наслав у серце збаву, насолоду,
Таким іще не був духмяний цвіт,
Як в цю весняних сподівань погоду.
Приспів:
Акації медові вечори
Нам душі огортали, наче повінь,
І цвітом білим весняні вітри
Навіяли мелодію любові.
Ми, наче бджоли, той нектар пили,
Боялися, що від тіні закінчиться,
Дари небесні у собі несли,
Бо дуже прагли медом причаститься,
А губи раювали у пилку,
Як солов'ї до забуття співали,
Та під оте зозулине "ку-ку"
Серця в любові ніжно запалали.
Приспів. (2)
Навіяли мелодію любові,
Навіяли мелодію любові,
Навіяли мелодію любові...
Бузковий романс
Слова: Ростислав Радишевський
Музика: Ігор Якубовський
Якщо з душі спливають юні роки,
Або ж коли влучає в серце грім,
Печерські схили повертають спокій,
Бузковим цвітом-ніжним і п'янким.
Приспів:
Сад ботанічний кожну весну кличе,
І запахом дурманить до бестями.
Понад Дніпром десь чайка закигиче
І відчиняє нам небесні брами.
Тут кожна стежка має свої чари.
Бузок в світанні вії розкрива.
Душі дає медового нектару.
Й мов від кохання хміліє голова.
Приспів.
В красі весняній Видубичі бродять.
Криниця спраглі душі причащає.
Щасливі миті враз до нас приходять,
Як цвіт бузку із серцем розмовляє.
Приспів.
Весна
Слова: Леонід Федорук
Музика: Ігор Якубовський
Ручай, ручай, ручай -
Дзвінкий співець весни...
Хлопча, хлопча, хлопча
Застигло перед ним. -
Куди, куди, куди
Біжиш ти по землі?
Курли! Курли! Курли! -
Озвались журавлі.
А він, а він, а він
Звів руки догори,
Вдогін, вдогін, вдогін
Гукнув: Курли! Курли!
Весни казковий образ вирина
Слова: Ростислав Радишевський
Музика: Ігор Якубовський
Весна, напевно, не прийде ніколи -
Сніги такі надворі, як в душі.
Зимовий сад немов завмер довкола,
Але в чеканні не бува межі.
Весна уже, а з нею справжня повінь,
Любов'ю твоє серце напою.
Коли зігріє нас надії промінь,
Разом зустрінем ми весну свою.
Приспів:
О, весно, весно! Я тебе благаю!
Промінням серця обігрій любов!
Крізь віддалі твій подих відчуваю,
Немов у саме серце він дійшов.
Весна моя - за обріями в полі,
І проліски не діждуться пісень.
Що можна нам чекать тоді від долі -
Коли згубивсь в світах весняний день?
Іще зима лякає нас морозом,
Снігами душу й серце огорта,
І так поволі, як чумацьким возом,
Весни казковий образ вирина!
Приспів.
Українська віра
Слова: Анатолій Таран
Музика: Ігор Якубовський
І Десятинна церква, і Софія,
І золотий Михайлівський собор -
Ви жестом Первозванного Андрія
Між піднебесних здійнялись опор.
Печерська Лавра - Мудра Україна,
І Видубицький тихий монастир,
І Могилянська, з попелу, руїна.
Й Успенський незнищенний богатир.
Приспів:
Боже явлення на київських кручах.
Храми прадавні, мов серця собори.
Дні первозданні, ясні і болючі,
Віри святої, що все переборе.
Пагорби вічні і неосоружні,
Що поставали з чужої навали!
Господи наш, укріпи наші душі,
Щоб українцями в вірі ставали.
На пагорби священі України
Ішли з вогнем і сунули з мечем,
І димом чорним і драконопінним
День заганяли до сумних печер.
І гинула в пітьмі година гожа.
І йшла в неволю наша Мати Божа
В оточенні ікон усіх святих.
Приспів.
О, наша доля древня і пекуча,
А нашу віру Бог сам воскреша.
На київських понівечених кручах
Стоїть вкраїнська зболена душа.
О, наша віра вічна і нетлінна,
З священних круч нам світить далина.
Велінням Божим рідна Україна
Соборною навік наречена.
Приспів.
Не буває "мала" батьківщина
(Пісня про Чупахівку)
Слова: Микола Рудаков
Музика: Ігор Якубовський
Моя Чупахівка стоїть
На межах правди і століть.
Наш цукор люди добре знають
І я від того радість маю.
Приспів:
Тобі, Чупахівко, співаю |
Тобі і серце віддаю. |
Хай нагадає гомін гаю |
Далеку молодість мою!.. | (2)
Іду я знову на світанні
До річки любої Ташані,
Де змалку босоніж ходив
І в росах ноги набродив.
Приспів.
Завжди до отчого порога,
Важка і радісна дорога.
Та де б в житті не побував,
Вертав туди, де я зростав.
Приспів.
Журавлі
Слова: Анатолій Таран
Музика: Ігор Якубовський
Ні, слів нема, лише тривожні звуки.
Лиш білі хвилі білих журавлів.
І через небо райдугою руки
Над синьоцвітом молодих полів...
Іще жалі осінні так далеко,
Іще не скоро літо відцвіте,
А журавлів сріблявих перший клекіт
Свої сивини з осені мете...
А де ж вони, між гір дороговкази -
Блакитні зорі, сонечко руде?
Жене Дніпро вітрило до Кавказу.
Гірська стежина в Київ доведе...
І ми також за тими журавлями,
Шуміти крила наші будуть влад,
Полетимо не в ірій над полями -
З усіх мандрівок вернемось назад.
Мужні кіборги
Слова: Ростислав Радишевський
Музика: Ігор Якубовський
Над Донбасом кривавиться дим,
У Донецьку гармати і гради.
Де Прокоф'єв ходив молодим,
Замість музики рвуться снаряди.
Так триває вже довгі віки –
В перших лавах ідуть патріоти.
Відродилися знов козаки,
А за мужність їх кіборги звати.
Приспів:
Мужні кіборги, сильні серця –
На сторожі стоять України.
Мужні кіборги, сильні серця,
Віддають все життя до краплини,
І стоять у бою до кінця.
І кують перемоги хвилини.
Добровольці – звитяжні серця
Захищають свободу країни!
Перед кіборгом ворог тремтить,
У очах його – міць незборима.
З криці дух у вогні не горить,
Наче та купина неспалима.
Терпить горе, страждає народ,
Бо повірив в чужі забаганки...
Біснуватий сусід-ляльковод
Бумерангом отримає танки.
Приспів.
Над Донецьком розсіється дим,
Над летовищем сонце засяє,
Де Прокоф'єв ходив молодим,
Його музика знов залунає.
І відродиться знову Донбас!
І поверне собі давню славу.
Доля щедрою буде для нас,
Ми утвердим соборну державу.
Приспів.
лауреати Всеукраїнських конкурсів та пісенних фестивалів – Ігор Петрович Якубовський та Сергій Миколайович Мороз
Сумне навіялось зимою
Слова: Микола Рудаков
Музика: Ігор Якубовський
Слова - нічого не варті,
Бо ними лиш граються люди.
А справи - уже не на старті,
І краще - уже не буде!
Приспів:
Любов чи страшна хвороба?!
Купатися - не втопитись.
Потішся, як встиг хоч трохи
Любистку того напитись...
Вже жито все й пережито,
Щасливих днів дуже мало...
Ой,Доле моя,сумовита,
Чому мені вас не стало?
Приспів.
Борись - не борись, нічого
Ти виграти в долі не зможеш...
Хай, навіть, для цього всього
Життя ти своє положиш.
Приспів.
Не варто тепер страждати,
Співати про наші втрати...
Радій, що дожив до того,
Що можеш про це сказати...
Приспів.